«НІХОН САНДАЙ ДЖІЦУРОКУ» ЯК ПІДСУМКОВИЙ ТРАКТАТ ДЕРЖАВНОЇ ІСТОРІЇ ЯПОНІЇ У СКЛАДІ «ШЕСТИ НАЦІОНАЛЬНИХ ІСТОРІЙ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/pnspd.v22i29.1070

Ключові слова:

«Ніхон Сандай Джіцуроку», «Шість Національних Історій», імператорська влада, період Хейан, політична думка Японії, державна історія Японії, синтоїзм, буддизм, бюрократичний апарат

Анотація

У статті проаналізовано суспільно-політичні засади створення «Ніхон Сандай Джіцуроку» як останньої державної історії у складі «Шести Національних Історій». З’ясовано роль «Ніхон Сандай Джіцуроку» як політичного тексту у процесах легітимації влади феодально-аристократичної еліти. Досліджено трансформацію інституту імператорської влади у результаті взаємодії з родом Фудзівара. Прослідковано взаємовплив між політичною та релігійною сферами життя японського суспільства у період 858-887 рр. Розглянуто інструменти державної влади спрямовані на регламентацію діяльності представників буддизму та синтоїзму. Проаналізовано вплив конфуціанської традиції на організацію бюрократичної системи держави у зазначений період. Висвітлено політичну боротьбу між представниками конкуруючих феодально-аристократичних груп за вплив на створення державної історії, політизацію культурної еліти та її участь у державному управлінні. Підкреслено інституційну ефективність імператорської влади щодо її визначальної ролі у створенні державної історії. Досліджено політичні біографії авторів «Ніхон Сандай Джіцуроку» у зрізі їх участі у написанні тексту хроніки. Проаналізовано специфіку організації політичної системи періоду Хейан у 858-887 рр. у зв'язку з появою потужних економіко-політичних центрів впливу поза межами столиці держави. Виявлено механізми централізації державної влади та формування бюрократичного апарату у зрізі проведення виваженої державної політики щодо провінцій. Прослідковано політикокультурну практику цивілізованого відречення від влади для колишніх імператорів та їх подальшу участь у суспільному житті. Виокремлено зв'язок у трикутнику «політика» – «влада» – «знання» в аспекті появи приватних шкіл для навчання бюрократії та запиту з боку держави на існування освіченої політичної еліти. Підсумовано політичні результати успішної реалізації практики державного літописанння, що з часом була трансформована в інші форми інтелектуального життя Японії

Біографія автора

Олександр Мостіпан, Національний авіаційний університет

кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології та політології, Національний авіаційний університет

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-08

Як цитувати

Мостіпан, О. (2021). «НІХОН САНДАЙ ДЖІЦУРОКУ» ЯК ПІДСУМКОВИЙ ТРАКТАТ ДЕРЖАВНОЇ ІСТОРІЇ ЯПОНІЇ У СКЛАДІ «ШЕСТИ НАЦІОНАЛЬНИХ ІСТОРІЙ». Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін, 22(29), 82–91. https://doi.org/10.31392/pnspd.v22i29.1070