СТРУКТУРНЕ ПОРІВНЯННЯ ІНТЕЛЕКТУ ПОЛЬСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).08

Ключові слова:

молодший шкільний вік, дитячий інтелект, структура інтелекту, тести інтелекту, крос-культурні дослідження, WISC, WISC-R

Анотація

Дослідження присвячено вивченню факторної структури інтелекту, діагностованої за допомогою WISC та WISC-R (шкала інтелекту Векслера для дітей), за результатами тестування вибірки польських дітей. Відмінності в структурі інтелекту, які вивчалися за допомогою методик WISC і WISC-R (Б. Петрулевич), було досліджено в групі з 30 польських учнів четвертого класу (середній вік – 10,6 років). Результати проведеного дослідження узгоджуються з результатами американських досліджень у цьому напрямку та демонструють значну факторну схожість двох шкал, отриманих за допомогою WISC і WISC-R, що може свідчити про перевагу двофакторного рішення при аналізі структури інтелекту не англо-американських дітей. Отримані показники діагностики структури інтелекту відповідають таким результатам американських досліджень: VIQ, PIQ та FSIQ за WISC були вищими, порівняно з показниками WISC-R. В обох випадках структурні показники свідчать на користь двофакторного рішення, яке близьке до VIQ та PIQ шкал Векслера. За допомогою третього фактора, який описує майже 10% дисперсії, не вдалося змоделювати шкалу «Свобода від відволікання». Результати за цим фактором виявилися досить вагомими, проте навантаження арифметичних і цифрових діапазонів коливалися у проміжку від незначних додатніх до від’ємних значень. Результати свідчать про виправданість застосування тестів інтелекту Векслера для дітей у міжкультурних умовах і про необхідність інтерпретації третього фактора, згідно з динамікою конкретних культур. На сьогодні WISC-R продовжують застосовуватися у Польщі для діагностичних і дослідницьких цілей. Незважаючи на обмежуючі особливості проведеного дослідження, а саме: невеликий розмір вибірки й обмеження демографічної інформації про групи сільського і міського населення, отримані результати засвідчують, що реплікативні дослідження можуть додатково уточнити характеристики третього фактора в демографічному й культурному зрізах і сприятимуть формулюванню гіпотез про можливість підвищення ефективності навчання окремих дітей, незалежно від їх етнічної належності та екологічного походження.

References

  1. Bernier, J.J., & Pietrulewicz, B. (2010). La psychometrie traite de mesure appliquee. Montreal-Paris-Casablanca : Gaetan Morin Editeur.
  2. Carlson, L., Reynolds, C.R., & Gutkin, T.B. (1983). Consistency of the factorial validity of the WISC-R for upper and lower SES groups. Journal of School Psychology, 21, 319-
  3. Choynowski, M. (1980). Podręcznik do Krótkiej Skali Inteligencji. In Testy psychologiczne w poradnictwie wychowawczo-zawodowym. Warszawa : PWN.
  4. Evans,J., & Stroebel, S. (1986). A standardization of two measures that supplement WISC-R Coding subtest results. Journal of Clinical Psychology, 42, 654-657.
  5. Gutkin, T.B., & Reynolds, C.R. (1980). Factorial similarity of the WISC-R for Anglos and Chicanos referred for psychological services. Journal of School Psychology, 18, 34-39.
  6. Hill, T.D., Reddon, J.R., & Jackson, D.N. (1985). The factor structure of the Wechsler Scales: A brief review. Clinical Psychology Review, 5, 287-306.
  7. Hillard, G.I. (1979). Standardization and cultural bias as impediments to the scientific study and validation of “intelligence”. Journal of Research and Development in Education, 12, 47-58.
  8. Kaufman, A.S. (1975). Factor analysis of the WISC-R at 11 age levels between 6 and 16 years. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 43, 135-147.
  9. Kubinger, K.D., Formann, A.K., & Schubert, M. (1980). WISC-R faktor analysis: Untersuchung Zwei und Drei Faktor Ergebnisse. Zeitschrift fur Differentielle und Diagnostische Psychologie. 1, 117-126.
  10. Larry P. vs. Riles, 343 F. Supp.1306 (N.D. 1972) aff’ d502 F. 2d. 963 (9th Cir. 1974) (Preliminary injunction): No. C-71-2270 RFP slip op. (Oct. 16, 1979) (decision on merits).
  11. Pietrulewicz, B. (1981). Polska adaptacja Wechsler Intelligence Scale for Children-Revised. Zagadnienia Wychowawcze a Zdrowie Psychiczne, 7, 3-6.
  12. Reschly, D.J. (1978). WISC-R factor structures among Anglos, Blacks, Chicanos and Native American Papagos. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 46, 417-422.
  13. Reynolds, C. (1980). Differential construct validity of intelligence as popularly measured: Correlations of age with raw scores on the WISC-R for Blacks, Whites, males and females. Intelligence, 4, 374-379.
  14. Sandoval, J. (1979). The WISC-R and internal evidence of test bias with minority groups. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 47, 919-927.
  15. Sandoval, J. (1982). The WISC-R factorial validity for minority groups and Spearman’s hypothesis. Journal of School Psychology, 20, 198-204.
  16. Sandoval, J., Zimmerman, I., & Woo-Sam, J. (1983). Cultural differences on the WISC-R verbal items. Journal of School Psychology, 21, 198-204.
  17. Sattler, J. M. (2018). Assessment of children’s intelligence and special abilities, sixth edition. Boston : Jerome Sattler Editor.
  18. Silverstein, A.B. (1977). Alternative factor analytic solutions for the Wechsler Intelligence Scale for Children-Revised. Educational and Psychological Measurement, 37, 12-24.
  19. Snyderman, M., & Rothman, S. (1986). Science, politics and the IQ controversy. Public Interest, 83, 79-97.
  20. Wechsler, D. (1974). Manual for the Wechsler Intelligence Scale for Children-Revised. New York : Psychological Corporation.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-06

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають