ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО І ДОРОСЛОГО ВІКУ В НЕФОРМАЛЬНІЙ СУБКУЛЬТУРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).07

Ключові слова:

соціально-психологічна адаптація, неформальні групи, формальні групи, неформальна субкультура, юнацький вік, дорослий вік

Анотація

У статті подано результати дослідження, які дозволяють розширити наукове розуміння адаптації та розглядати її не лише, як процес пристосування до нових обставин, а й як важливий процес особистісного зростання і розвитку. Презентоване дослідження мало на меті виявлення особливостей соціально-психологічної адаптації особистості юнацького та дорослого віку чоловічої й жіночої статі в неформальній субкультурі, порівняно з респондентами, які до неї не належать. Метод дослідження – опитувальник соціально-психологічної адаптації (СПА) К. Роджерса та Р. Даймонд. Вибірка складалася з юнацького і дорослого віку чоловічої й жіночої статі. За допомогою процедур рандомізації було створено дві групи респондентів, кожна з яких складалася зі 160 осіб, які були представниками, відповідно, неформальних і формальних груп.
Розкрито результати вивчення інтегральної соціально-психологічної адаптації учасників неформальних і формальних груп та її окремих складників. За переважною більшістю складових соціально-психологічної адаптації, активні учасники неформальних угруповань мають вищі показники, порівняно з пересічними респондентами, зокрема, за шкалами «адаптивність», «прийняття себе», «емоційний комфорт», «внутрішній контроль», «прагнення до домінування», «конформність», «ескапізм», проте нижчі показники за шкалою «прийняття інших». Емпірично визначено вікові особливості соціально-психологічної адаптації, а, саме, труднощі й переваги перебігу адаптаційних процесів представників юнацького та дорослого віку, що належать/не належать до неформальних субкультур. Достовірно найбільш дезадаптивними є пересічні юнаки, порівняно з пересічними дорослими чоловіками (р≤0,05) і хлопцями-неформалами (р≤0,01). В юнацькому віці кращі адаптаційні властивості в неформальному субкультурному середовищі виявили хлопці, порівняно з дорослими чоловіками, а в дорослому – жінки, порівняно з юними дівчатами. Здійснено статеву диференціацію особливостей перебігу адаптації в юнацькому та дорослому віці, з урахуванням впливу на цей процес неформальної субкультури. Виявлено негативну вікову динаміку інтегральної адаптації у представників чоловічої статі та позитивну – у представниць жіночої статі, які належать до неформальної субкультури. Загалом юнаки й дорослі жінки є більш адаптивними, порівняно з юнками і дорослими чоловіками. Доведено, що активні учасники неформальних груп соціально і психологічно краще адаптовані до цих груп, порівняно з адаптацією учасників формальних груп.

Література

  1. Белов, В.І. (2017). Эскапизм: причины, функции и границы. Международный научный журнал «Инновационная наука», 3(1), 270-276.
  2. Голуева, М.М. (2010). Специфика негативного влияния субкультуры на развитие личности подростка. Вестник ТГПУ, 5(95), 153-158.
  3. Гавриловська, К.П., & Фурман, О.І. (2016). Особливості Я-концепції осіб, що перебувають у неформальних релігійних організаціях. Наука і освіта, 5, 78-83. https://doi.org/24195/2414-4665-2016-5-11
  4. Журавльова, Л.П., & Коломієць, Т.В. (2013). Структурно-динамічна модель міжособистісної взаємодії. Вісник Одеського національного університету. Психологія, 18(2), 17-24.
  5. Зотова, О.И., & Кряжева, И.К. (2000). Содержание и показатели адаптации личности. Винокурова, Л.В., & Скрипника, И.И. (Ред.) Организационная психология (с. 248-256). Санкт-Петербург : Питер.
  6. Мужанова, Н.В. (2016). Вікові особливості смислової сфери представників неформальних субкультур. Наука і освіта, 5, 228-232. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-37
  7. Мужанова, Н.В. (2020). Особенности личностной зрелости представителей неформальной субкультуры. Science and Education a New Pedagogy and Psychology, VIII(90), 62-66.
  8. Мотков, C.О. (2019). Адаптаційні механізми особистості. Психологія і особистість, 1(15), 22-36.
  9. Осницкий, А.К. (2004). Определение характеристик социальной адаптации. Психология и школа, 1, 43-56.
  10. Попович, О.В. (2013). Сутність і зміст адаптації: філософський аналіз. Гуманітарний вісник ЗДІА, 56, 228-239.
  11. Яровенко, С.А. (2010). «Бегство от реальности»: аутомифологизация как гармонизация «Я-бытия» через принятие иллюзии. Вестник Тамбовского университета, 331, 50-55.
  12. Dunlap, E., Golub, A., Johnson, B.D., & Wesley, D. (2002). Intergenerational transmission of conduct norms for drugs, sexual exploitation and violence: a case study.British Journal of Criminology, 2, 1- https://doi.org/10.1093/bjc/42.1.1
  13. Feng,Yingjuan. (2009). Composition of Regional Advanced Culture Forces and Its Implement Approaches. Asian Social Science, 5, 38-
  14. Hogg, M., & Ridgeway, C. (2003). «Social Identity: Sociological and Social Psychological Perspectives». Social Psychology Quarterly, 66(1), 97- Режим доступу: https://www.jstor.org/stable/1519841
  15. Paterline, B. & Orr, D. (2016). Adaptation to Prison and Inmate Self-Concept. Journal of Psychology and Behavioral Science, 4, 70-79. https://doi.org/10.15640/jpbs.v4n2a6
  16. Zhang, Nan. (2009). On Assortment and Implementation of Modern Mass Customization of Apparel. Asian Social Science, 5, 72- https://doi.org/10.5539/ass.v5n2p72

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-06