ЛІМІНАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТА ЯК ВІДКРИТА ПРОБЛЕМА В ПСИХОЛОГІЇ ДОРОСЛОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.20(65).05

Ключові слова:

лімінальність, лімінальний стан, розвиток лімінальності, свідоме Я, субособистості, ідеальні моделі.

Анотація

В статті здійснено теоретичне дослідження лімінальності як здатності суб’єкта до порогового самопізнання та самозміни в дорослому віці. На основі порівняльного аналізу наукових джерел встановлено, що в сучасній психології лімінальність досліджено переважно як соціально-культурне явище. Автор зауважує, що в українській психології не розроблено теорію розвитку лімінальності, зокрема, в психології дорослого. Обґрунтовано деякі вихідні положення психосинтетичної концепції лімінальності та етапів розвитку цього явища на рівні особистості (як закономірного процесу) та на рівні суб’єкта (як довільно організованого засобами самотерапії та фахової допомоги). Вихідним є припущення про те, що лімінальність особистості – це перехідний стан порогового самоусвідомлення, який характеризується невизначеністю та дезорієнтацією і спричиняється вичерпним домінуванням різноспрямованих субособистостей: одна з яких – хибно негативна (травмована ідентифікація), а друга – хибно позитивна (захисна ідентифікація). Лімінальні стани мають місце на долімінальному етапі розвитку лімінальності, який збігається з періодом ранньої дорослості і не залежить безпосередньо від зміни соціальних ролей, статусу чи соціально-економічних потрясінь. Ознаками лімінальності особистості є ностальгічні переживання та незадоволена потреба в самоототожненні (парадокс «втрати невтраченого»). Висувається припущення, що лімінальність суб’єкта розвивається на власне лімінальному етапі (в середині життя дорослого) як здатність до порогового самопізнання та самозміни на основі розототожнення з домінуючими субособистостями з метою їх трансформації. На постлімінальному етапі лімінальність може стати новоутворенням, завдяки якому здійснюється подальша трансформація особистості з метою самоототожнення на базі ідеальних моделей. В концепції враховано невротичний тип розвитку лімінальності у разі «застрягання» дорослого на межі долімінального та лімінального етапів, яке супроводжується компенсаторним механізмом захисту – лімінальною паузою.

Література

  1. Касьянова, О.М., & Разумна, А.Г. (2022). Актуалізація екзистенціального аспекту професійної ідентичності як чининк виховання особистості майбутніх лікарів в умовах воєнного стану в Україні. Грааль науки, 17, 301–307. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.055
  2. Кауфман, С. (2021). За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію. (А. Марковська, пер. з англ.). Київ : Лабораторія.
  3. Курганська, Л.О. (2013). Лімінальні стани як етап становлення професійної ідентичності: до постановки проблеми. Горизонты образования, 3(39), 149–154.
  4. Кучеренко, Є. (2018). Психосинтез: теорія і практика психотерапії : навчально-методичний посібник. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ».
  5. Лушин, П.В. (2007). О психологии человека в переходный период: как выжить, когда все рушится? (2-е изд.). Київ : Науковий світ.
  6. Andrews, H., & Roberts, L. (2015). Liminality. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Second Edition). Editor : James D. Wright (p.131-137). https://doi:10.1016/B978-0-08-097086-8.12102-6
  7. Assagioli, (1974). Psychosynthesis. A Manual of Principles and Techniques. A Collection of Basic Writings. (An Esalen Book). New York : Viking Compass Edition.
  8. Blows, E., Bird, l., Seymour, J., & Cox, K. (2012). Liminality as a framework for understanding the experience of cancer survivorship: a literature review. Journal of Advanced Nursing, 68(10), 2155–2164. https://doi.org/10.1111/j.1365-2648.2012.05995.x
  9. Ferrucci, P. (2009). What We May Be: Techniques for Psychological and Spiritual Growth Through Psychosynthesis. London : Penguin Publishing Group.
  10. Firman, J., & Gila, А. (2006) On Religious Fanaticism. A Look at Transpersonal Identity Disorder. Palo Alto : Psychosynthesis Palo Alto.
  11. Homans, P. (1979). Jung in Context: Modernity and the Making of a Psychology. Chicago : University of Chicago.
  12. Horvath, A., Thomassen, B., & Wydra, H. (2009). Introduction: Liminality and Cultures of Change. International Political Anthropology, 2(1), 3–4.
  13. Gray, D. (2016). Liminal Thinking: Create the Change You Want by Changing the Way You Think. Rosenfeld Media.
  14. Gilligan S.G. (1987). Therapeutic Trances: The Co-Operation Principle In Ericksonian Hypnotherapy. New York–London : Taylor & Francis Group.
  15. Revonsuo, A. (2009). The Science of Subjectivity. New York : Psychology Press.
  16. Rogers, C.R. (1961). On Becoming a Person; a Therapist's View of Psychotherapy. Boston : Houghton Mifflin.
  17. Shorter, B. (1988). An Image Darkly Forming: Women and Initiation. London : Routledge.
  18. Stein, M. (1983). In Midlife. A Jungian Perspective. Texas : Spring Publications.
  19. Söderlund, J., & Borg, (2017). Liminality in Management and Organization Studies: Process, Position and Place. http://doi.org/10.1111/ijmr.12168
  20. Turner, V.W. (1967). The Forest of Symbols: Aspects of Ndembu Ritual. Ithaca, New York : Cornell University Press.
  21. Turner, V. (1969). The Ritual Process: Structure and Anti-structure. Chicago : Aldine Pub.
  22. Van Gennep, A. (1977). The rites of passage. Routledge & Kegan Paul.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-23