ОСОБЛИВОСТІ ЕМПАТІЇ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Ключові слова: емпатія, емпатійне ставлення, професійне становлення, практичні психологи, система освіти, професійний шлях

Анотація

Дослідження емпатії практичних психологів та її трансформацій на різних стадіях професійного становлення є важливим для попередження емоційного вигорання фахівців, збереження їхнього психологічного здоров’я. Метою статті стало вивчення особливостей емпатії у практичних психологів системи освіти на різних етапах професіогенезу. Для емпіричного вивчення показників емпатії було використано «Тест на визначення емпатії» Л. Журавльової, для з’ясування особливостей суб’єктивного переживання різних етапів професійного розвитку досліджуваних – методику «Професійний шлях» Г.Пирог. Результати дослідження засвідчили, що для практичних психологів системи освіти найбільш характерними є середній і високий рівні емпатійності. Серед форм емпатії домінують активні емпатійні ставлення, пов’язані з емоційною і дієвою підтримкою людини. Прояви емпатії пов’язані з віком – чим старшим є психолог, тим вища його загальна емпатійність, хоча при цьому він менше переживає з приводу почуттів іншого. Зв’язок емпатії зі стажем виявлено лише в групі «молодих фахівців»: на початку професійної діяльності відбуваються досить інтенсивні зміни в проявах емпатії у напрямку зменшення її загального прояву і збільшення антиемпатії. Це пояснюється особливостями професійного становлення, а саме: змінами в емоційних оцінках професійно значущих подій, їх підсумках, характері труднощів, що призводить до усвідомлення власних проблем і зниження емпатійності. Після періоду професійної адаптації ставлення психологів системи освіти до власної професії починає мати менш емоційний і більш «інструментальний» характер. Вищий рівень емпатійності виявляється у тих досвідчених психологів, які в професійній діяльності орієнтуються на інших людей і мають високу емоційність. Подальші дослідження плануються у напрямі вивчення зв’язку емпатії практичних психологів з локусом контролю, а також розробці програми розвитку оптимальних емпатійних ставлень для попередження емоційного вигорання.

Література

  1. Бодалев, А.А. (1996). Психология общения. Москва : Ин-т практ. психологии.
  2. Бойко, В.В. (2004). Энергия эмоций. Санкт-Петербург : Питер.
  3. Бражникова, А.Н. (2012). Эмпатия как нравственное качество будущего профессионала. Психологическая наука и образование, 4. Режим доступу: http://psyedu.ru/journal/2012/4/3152.phtml
  4. Гаврилова, Т.П. (1974). Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста. Вопросы психологии, 5, 107-114.
  5. Гиппенрейтер, Ю.Б., Карягина, Т.Д., & Козлова, Е.Н. (1993). Феномен конгруэнтной эмпатии. Вопросы психологии, 4, 61-68.
  6. Горностай, П.П. (2018). Консультативная психология: Теория и практика проблемного подхода. Киев : Ника-Центр.
  7. Дерев'янко, С.П. (2015). Характеристики емпатії студентів-психологів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки, 126, 70-74.
  8. Журавльова, Л.П. (2007). Психологія емпатії. (Монографія). Житомир : ЖДУ ім. І. Франка.
  9. Журавльова, Л.П. (2011). Діагностика емпатії особистості зрілого віку. Психологічні перспективи. Спеціальний випуск. Психологічні виміри українського соціокультурного простору, 12-19.
  10. Карягина,Т.Д. (2010). Проблема формирования эмпатии. Консультативная психология и психотерапия, 1, 38-54.
  11. Мітіна, С.В. (2017). Емпатія як професійно важлива якість медичного фахівця. Науковий вісник Херсонського державного університету, 1(1), 83-88.
  12. Немолот, Е.В., & Зубова, С.И. (2013). Возможности изучения самооценки профессионально важных качеств педагогов-психологов. Вестник ТГПУ, 9(137), 37-43.
  13. Пирог, Г.В. (2020). Психологічні особливості та проблеми професійного становлення студентів-психологів. Особистісне зростання в умовах трансформації сучасного суспільства. (Монографія). Житомир : Вид. О.О. Євенок.
  14. Чаплак, Я.В. (2018). Проблема емпатії в психології та її важливість у професійному становленні психолога. Psychological Journal, 5(15), 24-39. https://doi.org/10.31108/1.2018.5.15
  15. Штих, І.І. (2015). Здатність до емпатії як компонент професійних здібностей психолога. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія», 2(2), 177-180.
  16. Barrett-Lennard, G.T. (1981). The empathy cycle: Refinement of a nuclear concept. Journal of Counseling Psychology, 28(2), 91-100. https://doi.org/10.1037/0022-0167.28.2.91
  17. Craig, D., & Sprang, G. (2009). Compassion satisfaction, compassion fatigue, and burnout in a national sample of trauma treatment therapists. Anxiety, Stress & Coping. An International Journal, 319-339.
  18. Derksen,, Bensing, J., & Lagro-Janssen, A. (2013). Effectiveness of empathy in general practice: a systematic review. British Journal of General Practice, 63(606): 76-84. https://bjgp.org/content/63/606/e76
  19. Elliott, R., Bohart, A.C., Watson, J.C., & Greenberg, L.S. (2011). Empathy. Psychotherapy, 48(1), 43-49. https://doi.org/10.1037/a0022187
  20. Goldstein, A.P., Michaels, G.Y. (1985). Empathy development training, consequences. New Jersy, London.
  21. Goussakovski,, & Sizikova, M. (2017). Paradoxical Findings Regarding Therapist Empathy Based on Length of Professional Experience. Transactional Analysis Journal, 47(2), 112-125. https://doi.org/10.1177/0362153717691976
  22. Hаkansson, (2003). Exploring the phenomenon of empathy. Doctoral Dissertation, Stockholm University. Retrieved from http://www.emotionalcompetency.com/papers/empathydissertation.pdf
  23. Hong, H., & Han, A. (2020). A systematic Review on Empathy Measurement Tools for Care Professionals. Educational Gerontology, 46(2), 72-83. https://doi.org/10.1080/03601277.2020.1712058
  24. Lu,, Hill, C.E., Hancock, G.R., & Keum, B.T. (2020). The effectiveness of helping skills training for undergraduate students: Changes in ethnocultural empathy. Journal of Counseling Psychology, 67(1), 14-24. https://doi.org/10.1037/cou0000404  
  25. Neumann,, Bensing, J., Mercer, S., Ernstmann, N., Ommen, O., & Pfaff, H. (2009). Analyzing the «Nature» and «Specific Effectiveness» of Clinical Empathy: A Theoretical Overview and Contribution Towards a Theory-based Research Agenda. Patient Education and Counseling, 74(3), 339-346.
  26. Rogers, С. (1995). Empatic: an unappreciated way of being. Houghton Mifflin Harcourt.
Опубліковано
2020-07-06