ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙ ЛІТЕРАТУРНО ОБДАРОВАНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).02

Ключові слова:

емоційна сфера, регуляція емоцій, алекситимія, емпатія, емпатійність, старшокласники

Анотація

Статтю присвячено вивченню регуляції емоцій старшокласників, які займаються літературною діяльністю. Проаналізовано сучасні погляди на регулювання емоцій і шляхи й можливості здійснення ефективної емоційної регуляції. Психологічні труднощі, які виникають у школярів із регуляцією їх емоційного стану, можна пояснити за допомогою такого психологічного явища, як алекситимія, а стримуючим фактором до її розвитку є емпатія. Схарактеризовано ранній юнацький вік, як сприятливий період для розвитку емпатійності. Розвиток емпатії в ранньому юнацькому віці дає можливість літературно обдарованим школярам через літературну творчість виявити свою найвищу емпатійність, а також є ресурсом до регуляції емоцій і профілактики алекситимії в цьому віці. В статті розкрито сутність таких психологічних понять, як: «емоційна сфера», «емоційна регуляція», «алекситимія», «емпатія», «емпатійність». Проаналізовано діагностичні можливості методів вивчення когнітивної емоційної регуляції, алекситимії та емпатії в ранньому юнацькому віці. Описано результати емпіричного дослідження особливостей розвитку емпатії старшокласників (її форм і рівнів розвитку). Емпіричним шляхом встановлено, що рівень розвитку емпатії школярів, які займаються літературною діяльністю, є вищим, порівняно з пересічними школярами. Переважаючими формами емпатійного реагування в літературно творчих школярів є «Реальне сприяння не на шкоду собі» та «Альтруїзм», а в пересічних школярів – «Реальне сприяння не на шкоду собі», «Альтруїзм», «Індиферентність» і «Внутрішнє сприяння». В школярів раннього юнацького віку (як у літературно творчих, так і таких, що літературною творчістю не займаються) спостерігається низький рівень алекситимії, а також вони демонструють широкий спектр використання як адаптивних, так і неадаптивних копінг-стратегій регуляції емоцій. У літературно творчих школярів виявлено більшу кількість емпатійних корелятів когнітивних стратегій емоційної регуляції, порівняно з пересічними школярами.

Література

  1. Агеенкова, Е.К., & Ларионов, П.М. (2018). Новые возможности исследования жизненного сценария в процессе психологического консультирования. Диалог, 3(50), 18-31. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/336304703
  2. Брель, Е.Ю. (2018). Алекситимия в структуре «практически здоровой» личности. Сибирский психологический журнал, 67, 89-101. https://doi.org/10.17223/17267080/67/7
  3. Выготский,Л.С. (2002). Психология. Москва : ЭКСМО-Пресс.
  4. Гаус, Э.В., Проненко, Е.А., & Васильева, О.С. (2019). Мишени психологической работы с людьми, имеющими высокий уровень алекситимии. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Психология и педагогика, 16(1), 55-70. https://doi.org/10.22363/2313-1683-2019-16-1-55-70
  5. Есин, О.Р., Горобец, Е.А., & Хайруллин, И.Х. (2018). Алекситимия у подростков с головной болью напряжения. Неврологический вестник, 4, 40-43. Режим доступу: https://psychiatr.ru/news/916?page=2
  6. Журавльова, Л. (2010). Діагностика емпатії та її форм у підлітковому та юнацькому віці. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки, 31(55), 154-161.
  7. Журавльова, Л.П. (2009). Вікова динаміка емпатії в період дорослішання. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія», 15(9/1), 68-75. https://doi.org/10.15421/100910
  8. Изард, К. (1980). Эмоции человека. Пер. с англ. Москва : Изд-во Моск. ун-та.
  9. Ильин, Е.П. (2013). Эмоции и чувства. (2-е изд.). Санкт-Петербург : Питер.
  10. Коломієць, Т. (2016). Розвиток емпатійної міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Наука і освіта, 9, 77-84. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-9-15
  11. Москачева, М.А., Холмогорова, А.Б., & Гаранян, Н.Г. (2014). Алекситимия и способность к эмпатии. Консультативная психология и психотерапия, 22(4), 98-114. https://doi.org/17759/cpp
  12. Рассказова, Е.И., Леонова, А.Б., & Плужников, И.В. (2011). Разработка русскоязычной версии опросника когнитивной регуляции эмоций. Вестник Московского университета. Серия 14. Психология, 4, 161-179. Режим доступу: http://msupsyj.ru/articles/detail.php?article=2864
  13. Artino,R. (2011). Regulation of Emotion. In S. Goldstein & J.A. Naglieri (Eds.) Encyclopedia of Child Behavior and Development. Springer: Boston, MA. https://doi.org/10.1007/978-0-387-79061-9
  14. Chen, , Xu, T., & Jing, J. (2011). Alexithymia and emotional regulation: A cluster analytical approach. BMC Psychiatry, 11(33). https://doi.org/10.1186/1471-244X-11-33
  15. Contardi,, Imperatori,C., & Penzo, I. (2016). The Association among Difficulties in Emotion Regulation, Hostility, and Empathy in a Sample of Young Italian Adults. Frontiers in Рsychology. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01068
  16. Rieffe, C., Oosterveld, P., & Meerum Terwogt, M. (2006). An alexithymia questionnaire for children: Factorial and concurrent validation results. Personality and Individual Differences, 40, 123-133. https://doi.org/10.1016/j.paid.2005.05.013
  17. Stavrova,, & Meckel, A. (2017). Perceiving emotion in non-social targets: The effect of trait empathy on emotional contagion through art. Motiv Emot, 41, 492-509. https://doi.org/10.1007/s11031-017-9619-5
  18. Vikan,  (2017). Emotion Regulation. In: A Fast Road to the Study of Emotions, 57-62. Springer: Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-52313-2_8

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-06