ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ ОСІБ З РІЗНОЮ СХИЛЬНІСТЮ ДО АЛЕКСИТИМІЇ

Автор(и)

  • Ольга Саннікова Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» http://orcid.org/0000-0003-3961-2103
  • Жень Чжун Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).12

Ключові слова:

алекситимія, експресія, емоції, алекситимічний тип, неалекситимічний тип, розпізнавання емоцій.

Анотація

Статтю присвячено проблемі розпізнавання власних емоційних переживань та їх зовнішніх виразів. Схильність особистості до розпізнавання емоцій через сприйняття експресії розглядається як усталена, багатокомпонентна, інтегральна властивість, що забезпечує точність, адекватність розуміння своїх емоційних переживань і переживань іншого. Актуальність розробки проблеми пов’язана з дефіцитом соціальних зв’язків, відсутністю досвіду в розпізнаванні емоцій, особливо в ситуації розвитку Інтернет-
Комунікацій, що призводить до редукції емоційної лексики сучасної людини. Процес соціальної адаптації неможливий без здатності особистості розуміти та диференціювати емоції. Це спричинює необхідність вивчення здатності особистості до адекватного визначення власних емоційних станів і розуміння власного експресивного репертуару. Дослідження ґрунтується на припущенні, що труднощі розпізнавання власних емоцій та їх експресивних виявів можуть бути пов’язані з різною схильністю особистості до алекситимії. Алекситимія розглядається як нездатність сприймати, відчувати і називати словом (lexis) свої почуття, свої емоції (thymos).
Мета роботи полягає у дослідження здатності до розуміння та розпізнавання власних експресивних проявів емоцій в осіб, котрі різняться схильністю до алекситимії. Розкрито поняття алекситимії як чинника розуміння емоцій; вивчено співвідношення між показниками означених змінних; виявлено осіб, схильних і не схильних до алекситимії, та визначено й порівняно особливості їх експресії. Емпірично встановлена наявність значимого від’ємного зв’язку між показниками виразної експресії та алекситимії.
Показано, що тенденція до збільшення рівня алекситимії гальмує здатність особистості до експресивних проявів власних емоційних переживань, а прояви успішного розпізнавання власної експресії демонструють особи, котрі не виявили схильності до алекситимії.
Доведено, що схильність до алекситимії є одним із психологічних чинників здатності особистості не тільки розуміти власні емоції, а й здатності ідентифікувати і використовувати власний експресивний репертуар, його можливості та ресурси.

Література

  1. Андреева, И.Н. (2011). Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. Новополоцк : ПГУ. Режим доступу: http://libed.ru/knigi-nauka/362713
  2. Есин, И.Б. (2006). Специфика эмоционального слуха и эмоциональной экспрессивности речи у представителей разных профессий. (Дис. канд. психол. наук). Москва. Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/spetsifika-emotsionalnogo-slukha-i-emotsionalnoi-ekspressivnosti-rechi-u-predstavitelei-razl
  3. Жежелевская, А.А. (2014). Точность распознавания эмоциональной экспрессии в устном иноязычном сообщении. (Дис. канд. психол. наук). Москва. Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/tochnost-raspoznavaniya-emotsionalnoi-ekspressii-v-ustnom-inoyazychnom-soobshchenii
  4. Корнева, Т.В., & Бажин, Е.Ф. (1977). О роли профессионального и полового факторов в аудиторской оценке эмоционально окрашенной речи. Проблемы космической биологии, 34, 293-299.
  5. Лабунская, В.А., & Дроздова, И.И. (2003). Социально-психологические особенности субъектов педагогического общения с различным типом соотношения успешности кодирования и интерпретации экспрессии эмоциональных состояний. Северо-Кавказский психологический вестник, 1, 248-259.
  6. Мацумото, Д. (2003). Психология и культура. СПб.: Питер. Режим доступу: https://b-ok.xyz/book/3076507/ca5f7a
  7. Непп, М., & Холл, Д. (ред.) (2006). Невербальное общение. Полное руководство. СПб.: Прайм –ЕВРОЗНАК. Режим доступу: https://lektsia.com/11x5076.html
  8. Носенко, Е.Л., & Коврига, Н.В. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ : Вища школа. Режим доступу: https://b-ok.xyz/book/3303660/77234f
  9. Овсянникова, В.В. (2014). Влияние эмоционального состояния на распознавание эмоций. Психология. Журнал Высшей школы экономики, 11, 1, 86-101. https://doi.org/10.17323/1813-8918-2014-1-86-101
  10. Ольшанникова, А.Е. (1981). Диагностические возможности опросника по эмоциональной эмоциональной экспрессии. Проблемы дифференциальной психофизиологии. Москва: Педагогіка. (124-136).
  11. Рейковский, Я. (1979). Экспериментальная психология эмоций. Москва : Прогрес. Режим доступу: http://vprosvet.ru/biblioteka/eksperimentalnaya-psihologiya-emocij
  12. Санникова, О.П. (1982). Соотношение устойчивых индивидуально-типических особенностей эмоциональности и общительности. Дис. канд. психол. наук. Москва.
  13. Санникова, О.П. (2003). Феноменология личности: Избранные психологические труды. Одесса : СМИЛ.
  14. Санникова, О.П. (2009). Реабилитация методики эмоциональной экспрессии. Наука й освіта. Спецвипуск. «Психологія особистості: теорія, досвід, практика», 8, 4-7.
  15. Санникова, О.П. (2017). Психологічна проникливість як інструмент осягнення сутності іншої людини. Проблеми сучасної психології: зб. наук.праць Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2(10), 119-123 Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2016_2_21.
  16. Ekman,, Friesen, W., & Tomkins, S. (1971). Facial affect scoring technigues: a first validity studi. Semiotika, 3, 37-58. https://doi.org/10.1515/semi.1971.3.1.37.
  17. Izard,E. (1971). The face of emotion. N.Y. : Appleton.
  18. Lane,D., Sechrest L., Reidel R. et al. (1996). Impaired verbal and nonverbal emotion recognition in alexithymia. Psychosomatic Medicine, 58, 203-210.
  19. Luebbe, A.M., Fussner, L.M., Kiel, E., Early, M.C., & Bell, D.J. (2013). Role of adolescent and maternal depressive symptoms on transactional emotion recognition: Context and State Affect Matter. Emotion, 13 (6), 1160-1172. https://doi.org/10.1037/a0033923
  20. McClure, E.B. (2000). A meta-analytic review of sex differences in facial expression processing and their development in infants, children, and adolescents. Psychological Bulletin, 126, 424-453. https://doi.org/10,1037/0033-2909.126.3.424
  21. Nemiah,C., Freyberger, H., & Sifneos, P.E. (1976). Alexithymia: A view of the psychosomatic process. Modern trends in psychosomatic medicine / O.W. Hill (Ed.). London: Butterworths, III, 430-439.
  22. Suslow, T., & Junghanns, K. (2002). Impairments of emotion situation priming in alexithymia. Personality and Individual Differences, 32(3), 541- https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00056-3
  23. Taylor,J., Bagby, R.M., & Parker, J.D.A. (1997). Disorders of affect regulation: Alexithymia in medical and psychiatric illness. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511526831
  24. Taylor, G.J., Ryan, D., & Bagby, R.M. (1985). Toward the development of a new self-report alexithymia scale // Psychother. Psychosom. Vol. 44. P. 191-199. https://doi.org/10.1159/000287912

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-27