ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).05

Ключові слова:

афектація міжособистісної взаємодії, домінантність, контактність, міжособистісна взаємодія, юнацький вік.

Анотація

Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей поведінки юнаків в умовах міжособистісної взаємодії. Для реалізації дослідницьких завдань застосовано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. У статті подано основні результати емпіричного
дослідження поведінкової активності, афектації й проявів домінантності юнаків у ситуації міжособистісної взаємодії. Проаналізовано їх вікові, статеві та динамічні особливості. У результаті емпіричного дослідження з’ясовано, що переважна більшість сучасного юнацтва проявляє помірну активність у встановленні міжособистісних контактів. Виявлено вікову динаміку міжособистісної взаємодії та проаналізовано її статеві особливості. В період від ранньої до зрілої юності відбувається зниження рівня соціальної контактності молоді. У хлопців дана динаміка є більш інтенсивною, порівняно з дівчатами. Зафіксовано, що у період ранньої юності більш високий рівень міжособистісної активності є в юнаків, а у зрілій юності – в юнок. Констатовано, що особи юнацького віку по-різному проявляють емоції у процесі міжособистісної взаємодії: від патологічної емоційності до повної байдужості. Виявлено тенденцію до зростання патологічних
показників емоційності у взаємодії в період зрілої юності. Дана динаміка більш вираженою є у представників чоловічої статі, порівняно з жіночою. Емпірично доведено, що для юнаків більшою мірою притаманним є адекватний рівень емоційної активності, а для юнок – високий. Встановлено, що у переважній більшості сучасне юнацтво схильне адекватно задовольняти власну потребу в домінантності у процесі взаємодії з іншим. У ранній юності прояви домінантної поведінки є значно частішими ніж у зрілій, а хлопці поступаються у рівні домінантності дівчатам.

Література

  1. Ináncsi, T., Láng, A., & Bereczkei, T. (2015). Machiavellianism and adult attachment in general interpersonal relationships and close relationships. Europe's journal of psychology, 11(1), 139.
  2. Huang, S.C., Broniarczyk, S.M., Zhang, Y., & Beruchashvili, M. (2015). From close to distant: The dynamics of interpersonal relationships in shared goal pursuit. Journal of Consumer Research, 41(5), 1252-1266.
  3. Le, B.M., Impett, E.A., Lemay Jr,E.P., Muise, A., & Tskhay, K.O. (2018). Communal motivation and well-being in interpersonal relationships: An integrative review and meta-analysis. Psychological bulletin, 144(1), 1.
  4. Pietrulewicz, B., & Zhuravlova, L. (2016). Significance of relationships and psychosocial adaptation during adolescence. Science and Education, 5, 7-29. Режим доступу: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/uk/articles/2016-5-doc/2016-5-st3
  5. Poteat, V.P., Mereish, E.H., & Birkett, M. (2015). The negative effects of prejudice on interpersonal relationships within adolescent peer groups. Developmental psychology, 51(4), 544.
  6. Orehek, E., Forest, A.L., & Barbaro, N. (2018). A people-as-means approach to interpersonal relationships. Perspectives on Psychological Science, 13(3), 373-389.
  7. Verny, T.R., & Kelly, J. (1988). The secret life of the unborn child. Dell, 253.
  8. Бех, І.Д. (2008). Виховання особистості: Підручник. Київ: Либідь, 848.
  9. Бех, І.Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання. Київ: ІЗМН.
  10. Божович, Л.И. (1968). Личность и ее формирование в детском возрасте. Москва: Просвещение.
  11. Боришевський, М.Й. (Ред.). (2006). Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості: монографія. Київ: Міленіум.
  12. Будур, І.М. (2009). Проблема формування згуртованості в психології. Наукові записки Харківського університету повітряних сил. Соціальна філософія, психологія, 2 (33), 214-
  13. Сгурская, Л.В., & Тамарский, Г.С. (2003). Диагностика межличностных отношений подростков и старшеклассников: Методические рекомендации. Калининград: Изд-во КГУ.
  14. Кон, И.С. (1979). Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности). М.: Просвещение.
  15. Кулагина, И.Ю., & Колюцкий В.Н (2001). Возрастная психология: полный жизненный цикл развития человека. Москва: ТЦ «Сфера».
  16. Массанов, А.В. (2009). Психологічний супровід удосконалення особистості майбутніх фахівців. Наука і освіта, 5, 94-
  17. Мухина, В.С. (1999). Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: учебник для студентов вузов. М.: Издательский центр «Академия».
  18. Пилипенко, Л.І. (2011). Самовизначення особистості в міжособистісних взаєминах як фактор розвитку її духовності. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України, XIII, ч. 4, 267-
  19. Самоукина, Н. (2000). Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребенком. Вопросы психологии, 3, 67-
  20. Ширшова, И.А. (1996). Развитие гуманистических убеждений старшеклассников в межличностных отношениях (Дисс. канд. психол. наук.). Москва.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-27

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають