ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).01

Ключові слова:

професійна ідентичність, професійна самоідентичність, професійна ідентифікація, професійна самоідентифікація, структурні компоненти, чинники, модель, майбутній психолог.

Анотація

Статтю присвячено теоретико-емпіричному вивченню проблеми становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Акцентується увага на необхідності врахування особливостей її структурних складових у професійній підготовці студентів-психологів. Теоретично обґрунтовано поняття «професійна ідентичність», «професійна ідентифікація», «професійна самоідентичність» і «професійна самоідентифікація». Професійна ідентичність розглядається як одне з важливих новоутворень особистості юнацького віку. Зазначається взаємозв’язок становлення професійної ідентичності з процесом фахового самовизначення. Встановлюється залежність ефективної самореалізації психолога в майбутньому від сформованості його професійної самоідентичності. Доводиться, що процеси когнітивного й індивідуального розвитку психологів в сукупності створюють основу для формування їхньої професійної ідентичності у процесі оволодіння фаховими компетентностями. Розглядається професійна ідентичність як динамічна структура, що розвивається і змінюється протягом всього життя людини. Професійна ідентичність визначається такими компонентами як екзистенційні, рольові та персональні самокатегоризації, що передбачає функціональне та екзистенційне споріднення людини і професії. Виокремлюються фактори, що здійснюють вплив на становлення професійної ідентичності майбутніх психологів. Аналізуються моделі професійної самоідентичності майбутніх фахових психологів. Акцентується увага на тому, що особистість майбутнього фахівця є однією із визначальних складових моделі успішного становлення його професійної самоідентичності. Визначається рівень усвідомленості студентами-психологами вибору своєї професії в процесі становлення їх професійної самоідентичності. Визначаються показники здатності досліджуваних студентів до самоідентичності. Виокремлюються чинники, що обумовлюють ефективність професійної самоідентичності студентів. Аналізується вплив психолого-педагогічних чинників на становлення самоідентичності досліджуваних.

Література

  1. Будасси, С.А. (1972). Самооценка личности. А.В. Петровский (Ред.), Практические занятия по психологии (с. 30-37). Москва.
  2. Варбан, М.Ю. (1998). Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота, 6–7, 80-83.
  3. Джемс, У. (1982). Личность. Ю.Б. Гиппенрейтер & А.А. Пузырей (Ред.), Психология личности. Тексты (с. 61-70). Москва : Изд-во МГУ.
  4. Овсянникова, В.В. (1981). Динамика «образа своейпрофессии» в зависимости от степени приобщения к ней.Вопросы психологии, 5, 133-137.
  5. Панок, В., Титаренко, Т., & Чепелєва, Н. (1999). Основи практичної психології. Київ : Либідь.
  6. Поваренков, Ю.В. (1991). Психология профессионального становления личности: (основы психологической концепции профессионализации). Курск : Изд-во КГПИ.
  7. Рогов, Е.И. (1999). Настольная книга практического психолога : учеб. пособие (В 2 кн.). Москва : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС.
  8. Стояно, О.О. (2004). Самоідентифікація студентства як процес самовизначення особистості в сучасному суспільстві. (Автореф. дис. канд. філос. наук). Одеса.
  9. Шнейдер, Л.Б. (2004). Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. Москва : МСПИ. Воронеж : НПО «МОДЭК».
  10. Эриксон, Э. (1996). Идентичность: юность и кризис. Москва : Прогресс.
  11. Юм, Д. (2001). О тождестве личности. Санкт-Петербург : Азбука.
  12. Adamek, R.L., & Dager,Z. (1971). Social structure, identification and change in treatment-oriented institution. In Socialization (рр. 162–188). Chicago : Rand McMally.
  13. Barbour, J., & Lammers, J. (2015). Measuring professional identity: a review of the literature and a multilevel confirmatory factor analysis of professional identity constructs. Journal of Professions and Organization, 2(1), 38- doi: 10.1093/jpo/jou009
  14. Ely, J.D. (1997). Community and the politics of identity: toward the genealogy of a nation-state concept. Stanford Humanities Review, 5(2), 70-95. Retrieved from https://web.stanford.edu/group/SHR/5-2/elly.html
  15. Hansson, J. (2010). Libraries and identity. The role of institutional self-image and identity in the emergence of new types of libraries. Oxford : Chandos Publishing.
  16. Neary, S. (2014). Professional identity: What I call myself defines who I am. Career Matters, 2(3), 14–15. Retrieved from http://hdl.handle.net/10545/324124
  17. Pratt, M., Rockmann, K., & Kaufmann, J. (2006). Constructing professional identity: The role of work and identity learning cycles in the customization of identity among medical residents. Academy of Management Journal, 49(2), 235–262. doi: 5465/AMJ.2006.20786060
  18. Tenopir, C., King, D., Spencer, J., & Wu, L. (2009). Variations in article seeking and reading patterns of academics: What makes a difference? Library & Information Science Research, 31(3), 139-148. doi: 10.1016/j.lisr.2009.02.002
  19. Waterman, S. (1982). Identity development from adolescence to adulthood: Anextension of theory and a review. Developmental Psychology, 3(18), 341-358. doi: 10.1037/0012-1649.18.3.341

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-27