ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ ПІЗНЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2019.8(53).09

Ключові слова:

соціальний інтелект, здатність, особистість, пізній юнацький вік, зрілий вік

Анотація

У статті подано результати емпіричного вивчення особливостей соціального інтелекту особистості пізнього юнацького віку, порівняно із соціальним інтелектом особистості зрілого віку. Презентовано психологічний смисл феномена «соціальний інтелект». За нашим розумінням, соціальний інтелект є складним комплексом здатностей особистості до пізнання і розв’язання завдань, що визначають успішність її взаємодій з іншими людьми у соціумі. Описано організацію і методи емпіричного дослідження. Метою дослідження є емпіричне вивчення особливостей становлення соціального інтелекту особистості пізнього юнацького віку. Досягненню визначеної мети сприяло застосування Тесту соціального інтелекту авторів Дж. Гілфорда і М. О’Саллівен в адаптації О. Михайлової. Проведено порівняльний аналіз результатів вивчення загального показника соціального інтелекту і його основних конструктів (здатності розуміти різні життєві ситуації, прояви невербальної й вербальної поведінкової експресії та прогнозування поведінки інших людей) у респондентів пізнього юнацького і зрілого віку. Емпірично з’ясовано, що особистість пізнього юнацького віку частіше проявляє нижче середнього і середній рівні здатності до пізнання соціальної поведінки інших людей та адекватного розуміння невербальних і вербальних проявів їх поведінки, на противагу особистості зрілого віку. Особистість пізнього юнацького віку нечасто здатна правильно проаналізувати і спрогнозувати стратегію успішної поведінки, як власної, так і інших людей, порівняно з особистістю зрілого віку. Не завжди особистість пізнього юнацького віку здатна адекватно зрозуміти прояви вербальної та невербальної поведінкової експресії інших людей, на противагу особистості зрілого віку. В особистості пізнього юнацького віку значно нижче розвинута здатність прогнозувати поведінку інших людей, порівняно з особистістю зрілого віку. Виявлені особливості становлення соціального інтелекту досить часто заважають успішності соціальних взаємодій особистості пізнього юнацького віку, на противагу особистості зрілого віку.

Література

  1. Ватина, Е.В. (2006). Организационно-педагогические условия формирования социального интеллекта учащихся младшего подросткового возраста с недоразвитием познавательной деятельности. (Дис. канд. психол. наук). Екатеринбург.
  2. Володина, И.С. (2004). Специфика развития социального интеллекта младших школьников с умственной отсталостью. (Дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург.
  3. Гилфорд, Дж. (1965). Три стороны интеллекта. Психология мышления. Москва : Прогресс.
  4. Егорова, О.Н. (2014). Роль социального интеллекта в формировании девиантного поведения у умственно отсталых подростков. (Дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург.
  5. Івашкевич, Е.З. (2018). Психологія соціального інтелекту педагога. (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
  6. Климчук, В.О. (2009). Математичні методи у психології : навч. посібн. для студ. психол. спец. Київ : Освіта України.
  7. Коновалова, Н.Л., & Соломахо, Н.В. (2002). Особенности социального интеллекта у умственно отсталых старшеклассников. А.И. Юрьев, Л.А. Цветкова (Общ. ред.), Ананьевские чтения: психология и политика (Тезисы научно-практической конференции «Ананьевские чтения – 2002») (с. 71-72). Санкт-Петербург : Изд-во СПб ун-та.
  8. Лобанов, А.П. (Ред.). (2003). Социальный интеллект: Проблемы исследования и диагностики. А.П. Лобанов, О.Н. Подунова, & О.Н. Кунгурцева (Сост.). Минск : БГПУ.
  9. Мельник, А.А. (2012). Розвиток соціального інтелекту дітей шкільного віку. (Дис. канд. психол. наук). Харків.
  10. Милославська, О.В. (2019). Соціальний інтелект і міжособистісна залежність у студентів: гендерний аспект. Теорія і практика сучасної психології, 1 (1), 76-80. Режим доступу : http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2019/part_1/17.pdf
  11. Михайлова (Алешина), Е.С. (2001). Диагностика социального интеллекта. Санкт-Петербург : ГП ИМАТОН.
  12. Ушаков,  Д.В. (2004). Социальный интеллект как вид интеллекта. Д.В. Люсин & Д.В. Ушаков. (Ред.), Социальный интеллект: теория, измерение, исследования (с. 11–29). Москва : Институт психологии РАН.
  13. Ivashkevych, E. & Yatsjuryk, A. (2019). Psycholinguistic Study of Functioning of Cognitions and Metacognitions on the Levels of Social Intelligence. Psycholinguistics, 25(1), 90-106. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-90-106    
  14. Goleman, D. (2006). Social intelligence. The New Science of Human Relationships. New York : Bantam Books.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-27