ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УНИКНЕННЯ ПАРТНЕРАМИ КОНФЛІКТІВ У МІЖНАРОДНИХ ВЗАЄМОДІЯХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.19(64).03

Ключові слова:

конфлікти, комунікація, освіта, переговори, міжнародна інформація, психологія.

Анотація

В статті розкривається формування наукової світової та національної думки щодо психології людини та особливостей зародження, перебігу та встановлення причинно-наслідкових зв’язків конфліктів при міжнародних взаємодіях. При виконанні ситуативних розборів на освітніх компонентах зі студентами-міжнародниками, висвітлюються практичні методики засвоєння психологічних навичок через аналіз особистостей. Поєднуються ключові компетентності двох важливих та актуальних спеціальностей: «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» та «Психологія», показується застосування їх на практичних заняттях студентів. Висвітлюється головне завдання – продовжити поповнювати інтелектуальний склад нації, готувати молодь до майбутнього нашої країни з перспективою входження до ЄС. Уточнюється, що заявленій проблемі приділялося достатньо уваги у працях українських та зарубіжних учених, а саме професійній підготовці здобувачів до майбутньої фахової діяльності, підготовці студентів засобами самостійної роботи, питанням особистісного зростання, психологічних особливостей уникнення конфліктів під час переговорного процесу, питанням миру та вирішенню конфліктів, етнічним конфліктам, що відбуваються у світі, глобальним проблемам та проблемам всередині окремо взятої країни. Встановлюється, що світова політика рухається саме завдяки конфліктам, конфліктній поведінці окремо взятої людини або конфліктній поведінці групи людей, особливо, якщо ці люди очолюють державу. З проаналізованої бази джерел було досягнуто висновку, що в усіх працях йде мова про поведінку людини під час комунікацій, переговорів та отримання інформації, що є основою викладання освітніх компонентів «Конфліктологія і теорія переговорів», «Вступ до спеціальності та права фахівця», «Міжнародна інформація» здобувачам-міжнародникам, оскільки фахова діяльність передбачає не тільки знання світової політики, а й розуміння поведінки людини та попередження конфліктів у міжнародних взаємовідносинах. Ці дисципліни є обов’язковими у циклі професійної підготовки.

Література

  1. Андрущенко, Т.В. (Ред.). (2021). Основи політичної психології: навчальний посібник для студентів спеціальності 053 «психологія». Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова.
  2. Андрущенко, Т.В., Ковчина, І.М., Панченко, М.В., & Пасічніченко, С.В. (2017). Актуальні проблеми формування компетентностей у студентів – майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Наукові записки. Cерія педагогічні науки, СХХXVI(136), 5–13.
  3. Булах, І.С. (2016). Психологія особистісного зростання підлітків: реалії та перспективи. (Монографія). Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД».
  4. Волошина, В.В. (2016). Психологіяні технології підготовки майбутніх психологів. (Монографія). Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД».
  5. Ковчина, І.М., & Панченко, М.В. (2018). До проблеми організації самостійної роботи студентів-міжнародників. Наукові записки. Серія педагогічні науки, СХХXVІІI(138), 106–118.
  6. Abrams, (2022). The role of psychological warfare in the battle for Ukraine, American psychological association, 53(4). Режим доступу: https://www.apa.org/monitor/2022/06/news-psychological-warfare
  7. Deutsch,,  Coleman, P.T.,& Marcus, E.C. (2014). The Handbook of Conflict Resolution: Theory and Practice. San Francisco : Jossey-Bass. Режим доступу: https://scholar.google.com/scholar?q=The+Handbook+of+Conflict+Resolution:+Theory+and+Practice&hl=
    uk&as_sdt=0&as_vis=1&oi=scholart
  8. Friehs, M-T., Kotzur, P.F., Ramos,, & Wagner, U. (2022). Group-Focused Enmity–conceptual, longitudinal, and cross-national perspectives based on pre-registered studies, International Journal of Conflict and Violence, 16, 1–17. Режим доступу: https://scholar.google.de/citations?view_op=view_citation&hl=en&user=mfDzz7kAAAAJ&citation_for_view=
    mfDzz7kAAAAJ:WF5omc3nYNoC
  9. Fitzduff, M. (2021). Our Brains at War: The Neuroscience of Conflict and Peacebuilding. Oxford : Oxford University. Режим доступу: https://www.pon.harvard.edu/events/kelman-fitzduff-our-brains-at-war/
  10. Hauss, C. (2015). Security 2.0: Dealing with Global Wicked Problems (Peace and Security in the 21st Century) Lanham, Maryland : Rowman & Littlefield Publishers. Режим доступу: https://carterschool.gmu.edu/node/716
  11. Kelman,C. (2015).The Development of Interactive Problem Solving: In John Burton's Footsteps. Political Psychology, 36(2), 243–262. Режим доступу: https://scholar.harvard.edu/hckelman/home
  12. Majer,M., Loschelder, D.D., Windolph, L.J., & Fischer, D. (2018). How Sustainability-Related Challenges Can Fuel Conflict Between Organizations and External Stakeholders : A Social Psychological Perspective to Master Value Differences, Time Horizons, and Resource Allocations. Umweltpsychologie, 22(2), 53–70. Режим доступу: https://scholar.google.com/citations?user=jySpbDoAAAAJ&hl=de.
  13. Randolph, (2016). The Psychology of Conflict: Mediating in a Diverse World,  IL, U.S.A. : Bloomsbury Continuum. Режим доступу: https://elibrary.law.psu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1202&context=
    arbitrationlawreview
  14. Richmond, (2016). The fallacy of constructing hybrid political orders: a reappraisal of the hybrid turn in peacebuilding. International Peacekeeping, 23(2), 219–239. Режим доступу: https://www.research.manchester.ac.uk/portal/oliver.richmond.html.
  15. Volkan, V., & Richards, B. (2021)Large-group psychology and political conflicts: an introduction to the psychosocial work of Vamik Volkan. Journal of Psychosocial StudiesVolume 14(1), 63–71. Режим доступу: https://bristoluniversitypressdigital.com/view/journals/jps/
    14/1/article-p63.xml

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-30