ЗДАТНІСТЬ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОРОСЛИХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.16(61).07

Ключові слова:

прогнозування, життєве прогнозування, прогнозування професійної діяльності, перспективність життєвого та професійного прогнозування, здатність до прогнозування, прогнозування успішної професійної діяльності, особистість дорослого віку.

Анотація

У статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних джерел з проблеми прогнозування професійної діяльності дорослих. Розкрито теоретико-методологічні положення вивчення прогнозування та життєвого прогнозування як психологічних феноменів у працях зарубіжних та вітчизняних психологів. Визначено зміст і сутність прогнозування діяльності та професійної діяльності людини. Виокремлено два етапи вивчення досліджуваної теми: класичний і сучасний. Представники класичної психології розкривають прогнозування діяльності людини в контексті її функціонування на сенсорному та розумовому рівнях психічного відображення. Сучасні психологи в своїх дослідженнях ставлять акцент на розвитку прогностичних здібностей і вмінь молоді та дорослих у процесі фахової підготовки. Зосереджено увагу на взаємозв’язку здатності дорослої особистості до прогнозування власного майбутнього, своїх життєвих цілей і планів з прогнозуванням її професійної діяльності. Доведено, що здатність до прогнозування є ключовою умовою успішної професійної діяльності особистості в дорослому віці. Емпірично виявлені психологічні особливості прогнозування життєвих і професійних планів дорослих та успішної їх реалізації. За результатами проведеного аналізу аналітичності, усвідомленості, гнучкості, перспективності та доказовості життєвого та професійного прогнозування встановлено, що в прогнозах на майбутнє аналітична функція дорослих обмежена, усвідомленість майбутнього пов’язана з причинно-наслідковими співвідношеннями, гнучкість цілей та планів визначає адаптивність до стрімких змін сьогодення, перспективність має темпоральні характеристики в життєвому просторі дорослих, а доказовість відображає процеси аналізу життєвих ситуацій минулого для здійснення більш точного прогнозу майбутнього. Констатовано, що лише високий інтегральний показник здатності до професійного прогнозування дорослих, може забезпечити успішність їх професійної самореалізації. Підкреслено значущість для подальшого вивчення процесу прогнозування професійної діяльності представниками різної статі.

Література

  1. Абульханова-Славская, К. (1980). Деятельность и психология личности. Москва : Наука.
  2. Анфалов, Е.В. (2016). К вопросу формирования рефлексивно-прогностической компетенции у обучающихся в военном вузе. I междунар. Науч. Конф. «аспекты и тенденции педагогической науки» (Санкт-петербург, 20-23 декабря 2016г.). (с. 175–178). Г. Санкт-петербург : Свое издательство.
  3. Батраченко, І. (1996). Психологія розвитку антиципації людини. Дніпро : Своє видавництво.
  4. Бестужев-Лада, И.В. (1982). Рабочая книга по прогнозированию. Москва : Мысль.
  5. Блохіна, І.О. (2012). Психологічні чинники становлення професійно-етичних настановлень майбутніх фахівців з управління навчальними закладами. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
  6. Брушлинский, А.В. (1979). Мышление и прогнозирование. Москва : Мысль.
  7. Булах, І. (2016). Психологія особистісного зростання підлітків: реалії та перспективи. Вінниця : Нілан-ЛТД.
  8. Вірна, Ж.П. (2004). Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. (Автореф. дис. доктора психол. наук). Київ.
  9. Головаха, Е.И., & Панина, Н.В. (2002). Психология человеческого взаимопонимания.
    Киев : Институт социологии НАН Украины.
  10. Гріньова, О. (2018). Психологія проектування життєвого шляху: юнацький вік. Київ : Нілан-ЛТД.
  11. Захаров, А.В. (2009). Формирование прогностических умений студентов педагогического вуза: на материалах изучения дисциплин психолого-педагогического цикла. (Дис. канд. пед. наук). Ишим.
  12. Кошонько, Г.А. & Поробок, О.О. (2018). Прогностичні вміння в структурі професійної діяльності майбутніх психологів. Збірник наукових праць національної академії державної прикордонної служби україни. Серія: Психологічні науки, 2, 130–142. Режим доступу: http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/6811
  13. Краева, М.Ю. (1999). Динамика прогностических способностей у студентов психологов в образовательном процессе вуза. (Дис. канд. психол. наук). Астрахань.
  14. Ломов, Б.Ф., & Сурков, Е.Н. (1980). Антиципация в структуре деятельности. Москва : Наука.
  15. Ляхова, М. (2010). Психологические составляющие жизненной стратегии личности. Вестник КЕМГУ, 3(43), 83–90.
  16. Максименко, С. (2010). Прогнозування розвитку особистості як наукова проблема. Наук. Вісник миколаївського держ. Пед. Ун-ту ім. В.О. Сухомлинського, 2 (5), 3–19.
  17. Помиткіна, Л. (2013). Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень. (Монографія). Київ : Видавництво Національного авіаційного університету. Кафедра.
  18. Регуш, Л.А. (2003). Психология прогнозирования: успехи в познании будущего. Санкт-петербург : Речь.
  19. Соколова, Н.Ф. (2004). Формирование прогностических умений у студентов колледжей в условиях дистанционного обучения математике. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Москва.
  20. Чернобровкіна, В. (2012). Психологія особистісної свободи: монографія. Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-24