КОМУНІКАТИВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК СПРАВЕДЛИВОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Автор(и)

  • Лілія Клочек Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0002-6450-3374
  • Ігор Уличний Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).08

Ключові слова:

справедливість, комунікативна толерантність, ціннісне ставлення, справедливі дії, неупередженість.

Анотація

У статті презентуються результати теоретичного та емпіричного вивчення комунікативної толерантності вчителів, яка виявляється у взаєминах зі школярами. Вказується на те, що досягнення справедливості у цьому процесі зумовлюється виявом учителем толерантного ставлення до них. Комунікативна толерантність виступає якістю (цінністю) педагога, що в діалогічній взаємодії з другою стороною освітнього процесу виявляється у прийнятті особистості кожного учня, розумінні мотивації його поведінки, повазі до ціннісно-смислових позицій та установок. Зауважується, що рівень розвитку комунікативної толерантності вчителя свідчить про його готовність будувати стосунки зі школярами на засадах гуманності, неупередженості та справедливості. Визначається методологічна основа дослідження, а саме ціннісно-діалогічний підхід, згідно основних положень якого справедливість у взаємодії учасників освітнього процесу досягається завдяки ціннісному, толерантному ставленню вчителя до учнів через налагодження з ними конструктивного діалогу. Наводяться результати емпіричного дослідження. Виявлено досить розвинену загальну комунікативну толерантність у сучасних учителів. Встановлено, що у вчителів-початківців і у педагогів, які мають набутий професійний досвід, переважають середній і високий рівні загальної комунікативної толерантності. Разом з тим, констатовано, що в різноманітних ситуаціях указана особливість має різний ступінь вияву. У вчителів з незначним педагогічним стажем, порівняно зі старшими колегами, переважає середній рівень здатності приймати індивідуальність учнів, оцінювати їх на основні власного «Я», приховування негативного ставлення до них. Зауважується, що у вчителів, які мають значний педагогічний досвід, більшою мірою розвинена схильність приймати учнів з їх перевагами та недоліками, не вдаватися до негативних поведінкових тенденцій та виявляти адаптивність у взаєминах. Узагальнюється, що вказані особливості вчителя та відсутність категоричності в оцінці учнів зумовлюють досягнення справедливості у педагогічній взаємодії.

Література

  1. Бродский, Д. (2002). Некоторые психологические основы социальной толерантности. Права ребёнка и толерантность. Использование сообщества в рамках обучающего процесса, (с. 142–159). Ростов-на-Дону : Дана,.
  2. Карпюк, Ю.Я. (2019). Комунікативна толерантність як детермінанта професійної компетентності сучасного психолога. Теорія і практика сучасної психології, 5(1), 93–99.
  3. Клочек, Л.В. (2019). Психологія соціальної справедливості у педагогічній взаємодії (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
  4. Кремень, В.Г. (2011). Толерантність як імператив: національна ідентичність в добу глобалізації. Політичний менеджмент, 2, 14–32.
  5. Кузьменко, Р.І. (2020). Толерантність в людському бутті: екзистенціальні та гендерні виміри (Дис. доктора філософії). Київ.
  6. Липатов, В.А. (2008). Семантические подходы к определению социальной толерантности. Материалы международного Форума студенческих научных обществ и молодых ученых духовных и светских учебных заведений, (с. 46–54). Курск : Славянка. Режим доступа: http://www.religare.ru/ 2_55331_1_21.html.
  7. Скок, А.Г. (2011). Модель навчання толерантності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: Психологічні науки, 94(ІІ), 162–164.
  8. Фетискин, Н.П. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Ин-т Психотерапии.
  9. Хамитов, Н.В (2009). Этика и эстетика. Словарь ключевых терминов. Киев : КНТ.
  10. De Cremer,, & Ruiter, R.A.G. (2003). Emotional reactions toward procedural fairness as a function of negative information. The Jornal of Social Psychology, 143, 793–795.
  11. Garbarino, (2018). The impact of anticipated reward upon cross-age tutoring. Journal of Personality and Social Psychology. 32(3), 421–428. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0077087.
  12. Lei, Shi (2015). The study of the influence of the work stress on job burnout of knowledge-based employee – Based on the regulating effect of emotional intelligence. Proceedings of the 2015 International Conference on Industrial Technology and Management Science, 1627–1630. Retrieved from https://doi.org/10.2991/itms-15.2015.396.
  13. Tourinan, Lopez, & Familia, M. (2008). Escuela y sociedal civil. Agentes de educacion intercultural. La Coruna : Netbiblo.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30