ГЕРМЕНЕВТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ПСИХОЛОГІЇ

Анотація

В умовах проведення освітніх реформ з орієнтацією на європейські стандарти виникає необхідність осмислення фундаментальних цінностей, на яких повинен базуватися і реалізовуватися освітній процес. У статті висвітлено результати дослідження академічної доброчесності як конгломерату духовних цінностей, що презентують особистісну позицію представника академічної спільноти в освітньому просторі. Мета дослідження: розкрити зміст феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Завдання дослідження: 1) означити методологічні положення духовної парадигми психології; 2) розкрити зміст ціннісних спектрів академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Для розкриття змісту феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології були використані теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичних підходів і поглядів до проблеми академічної доброчесності, психологічна герменевтика. Висхідним положенням аналізу академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології є розгляд особистості представника академічної спільноти як ноологічної сутності, що характеризується потенційною універсальністю, творчо-вольовою спрямованістю, іманентною здатністю до вибору добра та заперечення зла, онтологічною налаштованістю до самопізнання та самовизначення заради утвердження трансцендентних духовних цінностей. Духовні цінності, які становлять суть академічної доброчесності, актуалізуються в свідомості студента, викладача (відповідно до конкретної ситуації вибору в умовах освітнього процесу), проходять щоразу «внутрішнє переосмислення» крізь призму деонтичного вибору та прийняття відповідальності за його здійснення, за наслідки, після чого відбувається реалізація цих цінностей у вчинковий спосіб.

Література

1. Антоненко, И.В. (2004). Доверие: социально-психологический феномен. (Монографія). Москва : Социум. 
2. Бахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство.
3. Василюк, Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. Ун-та.
4. Выготский, Л.С. (2000). Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс. 
5. Зинченко, В.П. (2002). Размышления о душе и ее воспитании. Вопросы философии, 2, 119–136.
6. Єрмоленко, А.М. (1999). Комунікативна практична філософія. Київ : Лібра.
7. Киричук, О.В., Киричук, В.О., & Киричук, В.В. (2008). Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг. Київ : ВМГО «Союз обдарованої молоді». 
8. Климишин, О.І. (2013). Християнсько-психологічні основи духовного розвитку особистості (Дис. д-ра. психол. наук). Київ. 
9. Кон, И.С. (1983). Словарь по этике. Москва : Политиздат.
10. Купрейченко, А.Б. (2008). Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН».
11. Малахов, В.А. (2008). Право бути собою. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА.
12. Москалець, В.П. (1994). Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів : Світ.
13. Налимов, В.В. & Дрогалина, Ж.А. (1984). Вероятностная модель бессознательного. Бессознательное как проявление семантической вселенной. Психологический журнал, 5(6), 111–121.
14. Савчин, М. (2019). Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри. (Монографія). Дрогобич : ПП ПОСВІТ.
15. Савчин, М. (2011). Дослідження особистості в контексті духовної парадигми психології. Психологія особистості, 1, 191–199. 
16. Скрипкина, Т.П. (2000). Психология доверия. Москва : Издательский центр «Академия».
17. Сафонов, В.С. (1978). Особенности доверительного общения (Автореф. дис. канд. психол. наук). Москва.
18. Тофтул, М.Г. (2014). Сучасний словник з етики. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
19. Фініков, Т. (2016). Академічна доброчесність: глобальний контекст та національна потреба. Т.В. Фінікова & А.Є. Артюхова (Ред.), Академічна чесність як основа сталого розвитку університету. (с. 9–37). Київ: Таксон. Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1FaWVE/view 
20. Фішман, Т. (Ред.). (1999). Фундаментальні цінності академічної доброчесності. Клемсон : Університет Клемсон. Режим доступу: http://www.academicintegrity.org/icai/ 
21. Франк, С.Л. (1992). Духовные основы общества. Москва : Республика.
22. Франкл, В. (1997). Доктор и душа. Санкт-Петербург : «Ювента».